Книги і бібліотеки

Бібліотечне заняття в 7 класі

Тема: Історія виникнення книги і бібліотек.

Мета: Ознайомити учнів з історією виникнення книги та бібліотек.

Виховувати шанобливе ставлення до книги і людей, які зберігають надбання людства – книгу.

План заняття:

1.     Вступне слово бібліотекаря.

2.     Виступи учнів, коментарі до презентації.

3.     Підведення підсумків заняття.

1.     Вступне слово бібліотекаря.  Сьогодні ми з вами зібралися, щоб зазирнути в минуле і подивитися,  якими були книги, бібліотеки в давні часи в різних країнах, і як вони з часом змінювались.

2.     Виступи учнів.

1–й  учень

Один з найдавніших матеріалів, на якому робилися записи, що треба було зберігати, це – камінь. Є пам’ятки такого стародавнього письма, що збереглися до сьогодні. Наприклад, Олександрійський обеліск. Цій кам’яній книзі близько 9 тисяч років. Це приклад ієрогліфічного письма. Це письмо майже в малюнках. Єгипетські написи тих часів схожі на наші ребуси. Одні знаки означають ціле слово, інші - склади, треті - літери.

Збереглися до сьогодні єгипетські записи на камені, на стінах пірамід. Але, звичайно, бібліотеку з таких книг не збереш. Для створення книг в Єгипті використовували дуже цікавий матеріал, який  робили з очерету, що ріс вздовж ріки Ніл, а називався він папірусом.

У порівнянні з іншими матеріалами він мав ту перевагу, що довго зберігав написи, але, якщо потрібно,  можна було їх змити і зробити нові. На таких старих папірусах, до речі, писали школярі. Був і певний недолік у цього матеріалу: його не можна було зігнути, як ми згинаємо листок паперу. Тому його згортали трубкою. Виходив сувій. Його не можна покласти до сумки, бо папірус - дуже крихкий матеріал. До того ж книга не завжди вміщалася на одному сувої. Кілька сувоїв складалися в короб з ременями. Коли заможний читач прямував до бібліотеки, за ним йшов раб саме для того, щоб нести папірусну книгу.

Величезна на ті часи бібліотека з таких сувоїв була зібрана в Олександрії. Багато науковців тих часів мандрували світом, щоб потрапити до неї та скористатися науковими працями, що в ній зберігалися. Треба зауважити, що книг налічувалося майже мільйон.

     

       2-й учень

    « Книги- плитки» . Такі книги існували за 600- 700 років до Різдва

Христова і робилися на глині. Плиточка розмірами трохи більша за аркуш   з зошита, завтовшки в палець покривалася записами, ставився номер ( як № сторінки в сучасній книзі ), на  кожній плитці підписували назву твору. В куточку робився отвір для шнура. Потім сторінки – плитки відправлялися в піч ( на зразок глечика ). Плитка ставала твердою, напис зберігався. Плитки зв’язували шнурами. Кожна книга складалася з кількох десятків або сотень таких табличок. Зберігалися вони у великих скринях.

Писали ці книги гострою тригранною паличкою. Паличка вдавлювалася в глину і тут же виймалася. Слід її залишався. Таке письмо називалося клинописом .

Школярам було простіше, ніж писарям, свої шкільні зошити – таблички вони заповнювали, а після того, як учитель перевірить написане, загладжували глину, і можна було писати знову.

      3-й учень

« Книга з воску » . Виявляється були й такі. Винайшли цю форму ще за часів Давнього Риму, а проіснували вони майже 18 століть. Це кілька табличок - дощечок з поглибленням посередині. Скріплена шнурочками через дірочки на двох кутах дощечки. Поглиблення заповнювалося жовтим або чорним воском. Перша і остання дощечки воском не заповнювалися. Писали сталевою паличкою, яка називалася «стіло» . З одного боку вона гостра, з іншого - тупа.

В Давньому Римі ж на центральній площі була така «воскова газета» . На великій восковій дошці писалися новини міста, розпорядження влади, коли з’являлися чергові новини, старий запис затирався, а новий наносився.

     4- й учень

     «Книга зі шкіри». З часом книги з папірусу та воску стали витіснятися книгами зі шкіри. А поява «шкіряної книги» -  досить цікава історія. Ви пам’ятаєте, що в Єгипетській Олександрії була найкраща в тогочасному світі наукова бібліотека. А треба сказати, що про могутність володаря судили тоді не тільки по тому, яку він має казну та військо, але й по тому, як він дбає про науки. І ось єгипетський фараон дізнається, що за морем в м. Пергамі з’явилася і швидко росте наукова бібліотека, вже дуже відомою стає. Вирішив він розправитися з пергамською бібліотекою. Для цього заборонив продаж папірусу. Цар Пергама, шукаючи вихід, наказав своїм майстрам та науковцям винайти новий матеріал, на якому можна було б створювати книги. Відкриття було зроблене, почали в Пергамі виготовляти матеріал для письма з овечих та козячих шкір. Пергам став на довгі роки всесвітньою майстернею пергаменту, так назвали новий матеріал.

Він виявився значно кращим за папірус - більш міцний, його можна було згинати, різати, зшивати в зошити. Зверху й знизу листочки книги захищалися дошками ( це праобраз обкладинки ) , які часто обтягувалися тканиною чи шкірою, прикрашалися сріблом, дорогоцінним камінням. Часто книги мали замки, які закривалися хоронителями. Найцінніші книги приковувалися до стовпів, щоб ніхто не міг їх вкрасти. А ще в давнину використовувався такий спосіб захисту книги від грабіжників: на першій сторінці прописувалось страшне прокляття тому, хто вкраде книгу або заподіє їй якоїсь шкоди.

      5-й  учень

Зразки рукописних книг, зроблених на пергаменті,ви можете побачити в Музеї книги, що знаходиться на території Києво- Печерської Лаври. Саме на пергаменті писав літопис Нестор- літописець.

       Були ще й книги на бересті. Виникли вони в Київській Русі в 11 столітті й

  використовувалися протягом 400 років. Літери наносилися на бересту

  гострим залізним або кістяним стрижнем.

     6 - й учень

       Нарешті ми добралися  до звичайної нам паперової книги. Паперові фабрики, або як їх називали «паперові млини», з’явилися у Франції, Німеччині, Італії – в 13 столітті. На Русь папір привезли купці новгородські. З часом побудували і свої фабрики. Але спочатку не дуже довіряли паперові. На ньому записували тільки те, що не потрібно довго зберігати, отже книги й після появи паперу ще довгий час писалися на пергаменті.

       Саме писалися, бо друкування виникло й розповсюджувалося в Європі в середині 15 століття, коли Йоганн Гутенберг в Німеччині надрукував так звану 42-рядкову Біблію.

7- й учень

       Першодрукар в нашій країні - це Іван Федоров, який в 1564 році зробив книгу «Апостол». Вдосконалювалося друкарське обладнання, змінювалася якість паперу. Тепер вже й важливі записи стали йому довіряти. Зараз скрізь нас оточують книги.

       На рубежі XX- X XI століття  з’явилася зовсім нова, нетрадиційна форма книги: електронна книга.  Електронна книга має вигляд компакт- диску. Є вже     електронні  бібліотеки . 

3.    Підведення підсумків заняття

·        Які інформація з сьогоднішнього заняття для вас стала найкориснішою та найцікавішою?

·         Діти, як ви розумієте, що таке бібліотека? (Діти висловлюють свої думки ).

·        Чому треба зберігати надбання людства?

·        Як ви вважаєте, за якими бібліотеками майбутнє?